Календар
«    Февраль 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
242526272829 
Популярні новини
    Опитування

    Ні
    Так
    Раніше вчився
    Хочу навчатися


    » Публічна інформація





    ОПРИЛЮДНЕНІ КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

    Загальні критерії оцінювання здобувачів освіти.
    Компетенції - є інтегрованим результатом всієї навчальної діяльності здобувачів освіти. Вони формуються передусім на основі опанування змістом загальної середньої освіти.
    Рівень такого засвоєння можна виявити за допомогою оцінювання.
    Визначення навчальних досягнень здобувачів освіти передусім, передбачає аналіз засвоєння здобувачем освіти складових змісту загальної середньої освіти.
    Так, знання здобувачя освіти оцінюються на підставі:
    характеристики його відповіді - елементарна, фрагментарна, неповна, повна, логічна, доказова, обґрунтована творча; якості - правильність, повнота, осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність; рівня оволодіння розумовими операціями - вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати узагальнювати, робити висновки тощо.
    Уміння і навички оцінюються за ступенем сформованості загально-навчальних та предметних умінь та навичок - виконання завдання за зразком, в стандартних ситуаціях, в нестандартних умовах.
    Досвід творчої діяльності - наявністю вміння виявляти проблеми, формулювати гіпотези, розв'язувати проблеми.
    Правила оцінювання здобувачів освіти.
    На основі зазначених орієнтирів виділяють чотири рівні навчальних досягнень здобувача освіти: початковий, середній, достатній, високий.
    Рівні визначаються за такими характеристиками:
    І рівень - початковий. Відповідь здобувача освіти при відтворенні навчального матеріалу елементарна, фрагментарна, зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення;
    П рівень - середній. Здобувач освіти відтворює основний навчальний матеріал, здатний розв'язувати завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності;
    III рівень - достатній. Здобувач освіти знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей, зв'язків між ними, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь здобувача освіти повна, правильна, логічна, обгрунтована, хоча і бракує власних суджень. Він здатний самостійно здійснювати основні види навчальної діяльності;
    ІV рівень - високий. Знання здобувача освіти є глибокими, міцними, узагальненими, системними; вміє застосовувати знання творчо, його навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію .

    Процедури оцінювання здобувачів освіти.

    Зазначеним рівням відповідають розроблені критерії оцінювання навчальних досягнень учнів за 12 - бальною шкалою.
    Рівні навчальних досягнень оцінюються балами:
    початковий - 1,2,3;
    середній - 4,5,6;
    достатній - 7,8,9;
    високий -10,11,12 балами.


    Види оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти.

    Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.
    Поточне оцінювання це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.
    Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.
    Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.
    Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; зарисовки біологічних об'єктів; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.
    Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.
    Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).
    Тематичне оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти забезпечує:
    • усунення безсистемності в оцінюванні;
    • підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;
    • індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;
    • систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;
    • концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.
    Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування здобувачами освіти матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності здобувачів освіти.
    Доцільність тематичного оцінювання зумовлена психологічними закономірностями процесу засвоєння навчального матеріалу (сприймання нового матеріалу, його первинне і наступне осмислення, запам'ятовування, вправляння в застосуванні теорії на практиці, повторення, поглиблення і закріплення знань, умінь, навичок), послідовність етапів якого не можна здійснити на одному уроці. Другою перевагою тематичного оцінювання є узгодження темпу засвоєння навчального матеріалу з індивідуальними можливостями кожного учня. Третьою - забезпечення одночасно систематичності і об'єктивності в оцінюванні та обсягу навчальних досягнень учнів.
    Тематичному оцінюванню підлягають основні результати вивчення теми, що визначає вчитель на основі вимог навчальної програми. Ці результати мають бути відомі з самого початку вивчення теми, оскільки вони слугують орієнтиром у процесі роботи над темою.
    Перед початком вивчення чергової теми усі здобувачі освіти мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю і тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; питаннями атестації, якщо вона проводиться в усно-письмовій формі, або орієнтовними завданнями (задачами) тощо; терміном і формою проведення тематичного оцінювання; умовами оцінювання
    Тематичне оцінювання може проводитися у різних формах. Головною умовою при їх виборі вчителем є забезпечення об'єктивного оцінювання навчальних досягнень учнів. Кожну оцінку вчитель обов'язково повинен аргументовано вмотивувати, довести до відома здобувача освіти.
    Протягом вивчення значних за обсягом тем дозволяється проводити кілька проміжних тематичних оцінювань. І навпаки, якщо на опанування матеріалу теми передбачено, наприклад, одну-дві навчальні години, об'єднувати їх для проведення тематичного оцінювання.
    Результати тематичного оцінювання відображається в класному журналі в окремій колонці
    Підсумкове оцінювання здійснюється наприкінці семестру або навчального року, підсумкова оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.
    Поточне оцінювання на кожному уроці в традиційному розумінні (виставлення балів в класному журналі) не є обов'язковим, хоча й може здійснюватися за бажанням вчителя чи з урахуванням особливостей того чи іншого предмета. Тому поточне оцінювання у разі його застосування вчителем мас відігравати допоміжну роль, виконуючи, зокрема, заохочувальну, стимулюючу та діагностично-коригуючу функції , його результати обов'язково відображаються в балах і фіксуються в журналі.
    Здобувач освіти має право на підвищення семестрової оцінки. При цьому потрібно мати на увазі, що відповідно до Положення про золоту медаль "За високі досягнення в навчанні" та срібну медаль "За досягнення в навчанні", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 17.03.08 № 186 та погоджено Міністерством юстиції України № 279/14970 від 02.04.08, підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом переатестації не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями.
    У випускних класах проводиться державна підсумкова атестація навчальних досягнень учнів відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН України.

    Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи
    Рівні навчальних досягнень Бали Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
    I. Початковий 1 Учні засвоїли знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень
    2 Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, володіють окремими видами умінь на рівні копіювання зразка виконання певної навчальної дії
    3 Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання, потребують детального кількаразового їх пояснення
    II. Середній 4 Учні відтворюють частину навчального матеріалу у формі понять з допомогою вчителя, можуть повторити за зразком певну операцію, дію
    5 Учні відтворюють основний навчальний матеріал з допомогою вчителя, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять
    6 Учні будують відповідь у засвоєній послідовності; виконують дії за зразком у подібній ситуації; самостійно працюють зі значною допомогою вчителя
    III. Достатній 7 Учні володіють поняттями, відтворюють їх зміст, уміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії
    8 Учні вміють розпізнавати об'єкти, які визначаються засвоєними поняттями; під час відповіді можуть відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв'язків; володіють вміннями на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконують з незначною допомогою вчителя; відповідають логічно з окремими неточностями
    9 Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, володіють вміннями виконувати окремі етапи розв'язання проблеми і застосовують їх у співробітництві з учителем (частково-пошукова діяльність)
    IV. Високий 10 Учні володіють системою понять у межах, визначених навчальними програмами, встановлюють як внутрішньопонятійні, так
    і міжпонятійні зв'язки; вміють розпізнавати об'єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; відповідь аргументують новими прикладами
    11 Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, вміють застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях
    12 Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійні роботи виконують під опосередкованим керівництвом; виконують творчі завдання

    Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів основної й старшої школи

    Рівні навчальних досягнень Бали Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
    I. Початковий 1 Учні розрізняють об'єкти вивчення
    2 Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об'єкт вивчення
    3 Учні відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання
    II. Середній 4 Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію
    5 Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило
    6 Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком
    III. Достатній 7 Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знають
    основоположні теорії і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії
    8 Знання учнів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні,
    хоч і мають неточності
    9 Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією
    IV. Високий 10 Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення
    11 Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми
    12 Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення






    Южноукраїнська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4 у 2020-2021 навчальному році планує здійснити набір п'яти 1-х класів:
    з українською мовою навчання - 4 класи,
    з російською мовою навчання - 1 клас.
    Кількість вільних місць станом на 21.10.2019 р. складає:
    - в класах з українською мовою навчання - 4 місця;
    - в класах з російською мовою навчання- 15 місць.
    Адміністрація школи

    З А Т В Е Р Д Ж Е Н О
    рішенням педагогічної ради
    протокол №___ від __.__.201_ р.


    ПОЛОЖЕННЯ
    про академічну доброчесність учасників освітнього процесу
    закладу загальної середньої освіти №4


    І. Загальні положення
    1.1. Положення про академічну доброчесність закладу загальної середньої освіти №4 (далі Положення) є внутрішнім підзаконним нормативним актом, який спрямований на забезпечення якісних освітніх послуг наданих здобувачам освіти, додержання моральних, правових, етичних норм поведінки всіма учасниками освітнього процесу.
    1.2. Положення розроблено на основі Конвенції ООН «Про права дитини» (1989), Конституції України, законів України «Про освіту», «Про запобігання корупції», «Про авторські та суміжні права», «Про видавничу діяльність», статуту закладу, правил внутрішнього розпорядку, колективного договору.
    1.3. Мета Положення полягає у дотриманні високих професійних стандартів в усіх сферах діяльності закладу загальної середньої освіти, підтримки взаємовідносин між педагогічними працівниками та здобувачами освіти, запобігання порушення академічної доброчесності.
    1.4. Педагогічні працівники та здобувачі освіти, усвідомлюючи свою відповідальність, зобов’язуються виконувати норми даного Положення.

    ІІ. Поняття та принципи академічної
    доброчесності закладу освіти
    2.1. Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил , якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання, попередження порушень освітнього процесу.
    2.2. Порушеннями академічної доброчесності згідно ст.42 п. 4 Закону України «Про освіту» вважається: академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація, списування, обман, хабарництво, необ’єктивне оцінювання.
    2.3. Для забезпечення академічної доброчесності у закладі необхідно дотримуватися наступних принципів:
    • демократизм;
    • законність;
    • професіоналізм і компетентність;
    • партнерство і взаємодопомога;
    • відкритість і прозорість;
    • відповідальність за порушення академічної доброчесності.

    ІІІ. Етичні норми забезпечення академічної доброчесності
    учасниками освітнього процесу
    3.1. Етика та академічна доброчесність забезпечуються:
    3.1.1. Учасниками освітнього процесу шляхом:
    • дотримання Конвенції ООН «Про права дитини», Конституції, законів України;
    • формування позитивного іміджу закладу освіти, примноження його традицій;
    • дотримання етичних норм спілкування на засадах партнерства, взаємоповаги, толерантності стосунків;
    • запобігання корупції, хабарництву;
    • збереження, поліпшення та раціонального використання навчально-матеріальної бази закладу;
    • дотримання спеціальних законів за порушення академічної доброчесності та даного Положення, зокрема, посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей;
    • дотримання норм про авторські права;
    • надання правдивої інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності;
    • невідворотності відповідальності з підстав та в порядку, визначених відповідно Законом України «Про освіту» та іншими спеціальними законами.
    3.1.2.Здобувачами освіти шляхом:
    • самостійного виконання навчальних завдань поточного та підсумкового контролю без використання зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання (самостійні, контрольні, ДПА, захист проектів);
    • особистою присутністю на всіх заняттях, окрім випадків, викликаних поважними причинами;
    • посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень;
    • надання достовірної інформації про результати власної навчальної (творчої) діяльності, використанні методики досліджень і джерел інформації.
    3.1.3. Педагогічними працівниками шляхом:
    • надання якісних освітніх послуг з використанням в практичній професійній діяльності інноваційних здобутків в галузі освіти;
    • присутності, активної участі на засіданнях педагогічної ради та колегіальної відповідальності за прийняті управлінські рішення;
    • незалежності професійної діяльності від політичних партій, громадських і релігійних організацій;
    • підвищення професійного рівня шляхом самоосвіти і самовдосконалення, вчасного проходження курсової підготовки;
    • дотримання правил внутрішнього розпорядку, трудової дисципліни, корпоративної етики;
    • об’єктивного і неупередженого оцінювання результатів навчання здобувачів освіти;
    • здійснення контролю за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
    • інформування здобувачів освіти про типові порушення академічної доброчесності та види відповідальності за її порушення;
    • нерозголошення інформації з обмеженим доступом відповідно до вимог законодавства у сфері інформації та звернення громадян.

    ІV. Заходи з попередження, виявлення та встановлення фактів
    порушення етики та академічної доброчесності
    4.1. При прийомі на роботу працівник знайомиться із даним Положенням під розписку після ознайомлення із правилами внутрішнього розпорядку закладу.
    4.2. Положення доводиться до батьківської громади, оприлюднюється на сайті закладу.
    4.3. Заступники директора:
    4.3.1. Забезпечують попередження порушень академічної доброчесності шляхом практикумів, консультацій та інших колективних та індивідуальних форм навчання з педагогічними працівниками щодо створення, оформлення ними методичних розробок (робіт) для публікацій, на конкурси різного рівня;
    4.3.2. Використовують у своїй діяльності (рецензування робіт на конкурси різного рівня, на присвоєння педагогічного звання) та рекомендують вчителям сервіси безкоштовної перевірки робіт на антиплагіат.
    4.4. Педагогічні працівники, в процесі своєї освітньої діяльності, дотримуються етики та академічної доброчесності, умов даного Положення, проводять роз’яснювальну роботу із здобувачами освіти щодо норм етичної поведінки та неприпустимості порушення академічної доброчесності (плагіат, порушення правил оформлення цитування, посилання на джерела інформації, списування).

    V. Види відповідальності
    за порушення академічної доброчесності
    5.1. Види академічної відповідальності за конкретне порушення академічної доброчинності визначають спеціальні закони та внутрішнє Положення закладу освіти.
    Порушення
    академічної доброчесності Суб’єкти
    порушення Обставини та умови порушення
    академічної доброчесності Наслідки і форма відповідальності Орган / посадова особа, який приймає рішення про призначення
    виду відповідальності
    Списування
    Здобувачі освіти - самостійні роботи;
    - контрольні роботи;
    - контрольні зрізи знань;
    - річне оцінювання
    (для екстернів)
    - моніторинги якості знань;
    - захист проектів

    Повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми у відповідності до вимог тематичного оцінювання Учителі-предметники
    -екзамен (ДПА);

    Повторне проходження оцінювання за графіком проведення ДПА у закладі

    Не зарахування результатів Атестаційна комісія
    -І етап( шкільний) Всеукраїнських учнівських олімпіад, конкурсів;
    Робота учасника анулюється, не оцінюється.
    У разі повторних випадків списування учасник не допускається до участі в інших олімпіадах, конкурсах Оргкомітет, журі
    Необ’єктивне
    оцінювання результатів навчання здобувачів освіти Педагогічні працівники Свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання
    -усні відповіді;
    -домашні роботи, домашній експеримент;
    -контрольні роботи;
    -лабораторні та
    практичні роботи;
    - роботи лабораторного практикуму;
    -ДПА;
    -тематичне оцінювання;
    - моніторинги;
    -олімпіадні та конкурсні роботи;
    - проектна діяльність Педагогічному працівнику рекомендується опрацювати критерії оцінювання знань. Факти систематичних порушень враховуються при встановленні кваліфікаційної категорії , присвоєнні педагогічних звань

    Адміністрація закладу, атестаційні комісії усіх рівнів
    Обман:
    Фальсифікація

    Педагогічні працівники
    як автори Навчально-методичні освітні продукти, створені педагогічними працівниками:
    -методичні рекомендації;
    -навчальний посібник;
    -навчально-методичний посібник
    -наочний посібник;
    -практичний посібник;
    -навчальний наочний посібник;
    -збірка;
    -методична збірка
    -методичний вісник;
    -стаття;
    -методична розробка У випадку встановлення порушень такого порядку:
    а) спотворене представлення у методичних розробках, публікаціях чужих розробок, ідей, синтезу або компіляції чужих джерел, використання Інтернету без посилань, фальсифікація наукових досліджень, неправдива інформація про власну освітню діяльність
    є підставою для відмови в присвоєнні або позбавлені раніше присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії
    б) інших видів відповідальності у порядку, визначеного Законом

    Педагогічна та методичні ради закладу, науково-методична рада методичного кабінету, атестаційні комісії (закладу освіти, міська)
    Фабрикація
    Плагіат
    Хабарництво
    Надання (отримання) послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру


    VІ. Комісія з питань академічної доброчесності
    та етики педагогічних працівників
    6.1.Комісія з питань академічної доброчесності та етики педагогічних працівників – незалежний орган для розгляду питань, пов’язаних із порушенням Положення та моніторингу щодо взаємного дотримання усіма учасниками освітнього процесу морально-етичних норм поведінки та правових норм цього Положення.
    6.2.До складу Комісії входять представники адміністрації, профспілки, педагогічного колективу, психологічної служби.
    Персональний склад Комісії затверджується рішенням педагогічної ради.
    Термін повноважень Комісії – 1 (один) навчальний рік.
    6.3. Комісія розглядає питання порушення морально-етичних норм поведінки та правових норм цього Положення за потребою або ж заявою учасників освітнього процесу.
    6.4.Комісія у разі встановлення фактів порушення академічної доброчесності надає рекомендації щодо обрання форми відповідальності для учасників навчально-виховного процесу.
    6.5.Комісія звітує про свою роботу один раз, по закінченню навчального року.
    6.6. Повноваження Комісії:
    – одержувати, розглядати, здійснювати аналіз заяв щодо порушення норм цього Положення та готувати відповідні висновки;
    - встановлювати факти порушення норм академічної доброчесності за поданою заявою;
    – проводити інформаційну роботу щодо популяризації принципів академічної доброчесності та професійної етики педагогічних працівників та здобувачів освіти;
    – готувати пропозиції щодо підвищення ефективності впровадження принципів академічної доброчесності в освітню та наукову діяльність закладу освіти;
    – надавати рекомендації та консультації щодо способів і шляхів ефективного дотримання норм цього Положення;
    – інші повноваження відповідно до вимог чинного законодавства України та нормативних актів закладу освіти.

    VІI. Прикінцеві положення
    7.1. Положення про академічну доброчесність Южноукраїнської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Южноукраїнської міської ради затверджується педагогічною радою закладу більшістю голосів і набирає чинності з моменту схвалення.
    7.2. Зміни та доповнення до Положення можуть бути внесені будь-яким учасником освітнього процесу за поданням до педагогічної ради школи.



    Схвалено
    Педагогічною радою
    Протокол від 30.08.2018р
    №18

    Затверджено
    наказ від 30.08.2018 №168
    Директор______М.Б.Карнаухова






    ПОЛОЖЕННЯ
    ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
    ЯКОСТІ ОСВІТИ ЮЖНОУКРАЇНСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ
    ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ №4


    1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

    1.1.Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» від 05.06.2017 №2145- V ІІІ, (стаття 41. Система забезпечення якості освіти), державного стандарту загальної середньої освіти, статуту.
    1.2. Положення містить сукупність організаційної структури, методик, процесів та ресурсів , які необхідні для здійснення керівництва якістю освіти.
    1.3. Внутрішня система забезпечення якості включає:
    • стратегію та процедури забезпечення якості освіти;
    • систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
    • оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
    • оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
    • оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників закладу освіти;
    • забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;
    • забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти ;
    • створення в ліцеї інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.

    2. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти.
    2.1. Стратегія забезпечення якості освіти визначає пріоритети і принципи розвитку Южноукраїнської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 в) в області якості, задачі для покращення якості освітньої послуги, підвищення задоволеності користувачів послуги, удосконалення управління для задоволення потреб учасників освітнього процесу.
    2.2. Стратегія розроблена з метою сформувати та підтримувати культуру якості освіти, що базується на прозорості, інноваційності та партнерстві учасників освітнього процесу.
    2.3. Приниципами розвитку Южноукраїнської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 в області якості освіти є :
    • узгодженість цілей та страт гій розвитку закладу освіти між керівництвом , вчителями , учнями, їх батьками, громадою;
    • командний підхід до управління закладом освіти;
    • лідерська позиція керівника закладу освіти;
    • відповідності державним стандартам/ вимогам;
    • автономії закладу освіти;
    • професійної відповідальності педагогічного колективу;
    • системного та процесного підходу до управління якістю освіти.
    • орієнтація на споживача;
    • постійне поліпшення якості освіти;
    • прийняття рішень, засноване на фактах;
    • взаємовигідні відносини з партнерами;
    • відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.

    2.4. Задачі для покращення якості освіти:
    • підвищення задоволеності освітньою послугою;
    • покращення ресурсної бази навчального закладу;
    • підвищення кваліфікації кадрів;
    • розвиток інформаційних систем ;
    • створення умов (формування команди супроводу тощо) для навчання дітей з особливими потребами;
    • забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.

    2.5. Процедурами забезпечення якості є :

    - формування творчої особистості;
    - вивчення і аналіз рівня якості знань учнів, умінь і навичок;
    - індивідуальна робота з учнями по підготовці до участі у предметних олімпіадах;
    - створювати в учнівському колективі класу умови для засвоєння дітьми навчальних програм, сприяти розвиткові здібностей кожного, формувати високі моральні якості вихованців;
    - реалізувати в навально-виховному процесі різноманітні види діяльності: пізнавальну, трудову тощо;
    - створення умов, що надають можливість особам з інвалідністю реалізувати своє право вести самостійний спосіб життя, забезпечення їх доступом до отримання освіти;
    - забезпечення рівного доступу до навчання загально освітніх закладах та здобуття якісної освіти кожною дитиною;

    2.6. Процедури забезпечення якості реалізуються відповідно до плана-графіка, який погоджується з органами самоврядування закладу освіти і затверджується наказом директора.


    2.7. Поставлені цілі і задачі забезпечення якості є об’єктом моніторингу.
    Цілі моніторингу:
    • проаналізувати й оцінити результативність навчання;
    • оцінити ефективність навчального процесу з точки зору Державних стандартів;
    • проаналізувати успішність навчання з урахуванням особливостей учнів;
    • попередження неуспішності.

    Завдання моніторингу якості освіти:
    • здійснення систематичного контролю за освітнім процесом в закладі освіти;
    • створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;
    • аналіз чинників впливу на результативність освітнього процесу, підтримка високої мотивації навчання;
    • створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів;

    Моніторинг в закладі освіти здійснюють:
    • директор та його заступники;
    • засновник;
    • органи, що здійснюють управління у сфері освіти;
    • органи самоврядування, які створюються педагогічними працівниками, учнями та батьками;
    • громадськість.


    Основними формами моніторингу є:
    • проведення контрольних робіт;
    • участь учнів у І та ІІ, ІІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад, конкурсів;
    • перевірка документації;
    • опитування, анкетування;
    • результативність рівня навченості з предметів інваріативної складової навчального плану;
    • результативність навчання за результатами успішності за семестр, рік.
    • відвідування уроків, заходів.


    Критерії моніторингу:
    • об’єктивність;
    • систематичність;
    • відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу;
    • надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);
    • гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).
    Очікувані результати:
    • отримання результатів стану освітнього процесу в закладі освіти;
    • покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.
    Підсумки моніторингу:
    • підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;
    • за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;
    • дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних комісій вчителів, нарадах при директору, засіданнях педагогічної ради.

    2.8. На основі стратегії і процедур забезпечення якості здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності закладу освіти.

    3. СИСТЕМА ТА МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ.
    Академічна доброчесність — це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або творчих досягнень, попередження порушень в освітньому процесі.
    3.1. Забезпечення академічної доброчесності учасниками освітнього процесу:
    3.1.1. Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:
    - дотриманням Конвенції ООН «Про права дитини», Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про авторське право і суміжні права», «Про запобігання корупції»;
    - дотримання Правил внутрішнього трудового розпорядку;
    - дотримання етичних норм спілкування на засадах взаємоповаги, партнерства, толерантності;
    - запобігання корупції і хабарництву;
    - збереження та бережливе використання матеріальної бази закладу;
    - збереження та примноження позитивного іміджу закладу;
    - дотримання норм про авторські права, посилання на джерела інформації в разі використання у своїх роботах запозичених відомостей та тверджень;
    - надання правдивої інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності;
    - надання якісних освітніх послуг та впровадження інновацій в практичну діяльність;
    - особисту присутність та активну участь в засіданнях педагогічної ради, відповідальність за прийняті колегіальні рішення;
    - підвищення рівня професійного розвитку через самоосвіту, курсову перепідготовку, участь у методичних заходах районного та обласного рівнів;
    - незалежність професійної діяльності від впливу релігійних, громадських та політичних організацій;
    - дотримання трудової дисципліни, корпоративної етики;
    - об’єктивне та неупереджене оцінювання результатів навчальної діяльності здобувачів освіти;
    - здійснення контролю за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти, інформування останніх про види відповідальності за її порушення.
    3.1.2. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:
    - ставлення з повагою до вчителів, інших працівників школи, однолітків та їхніх батьків;
    - особисту присутність на всіх заняттях, крім відсутності з поважних причин;
    - шанування історії школи, здобутків педагогів, випускників;
    - самостійне виконання навчальних завдань поточного та підсумкового контролю (самостійні, контрольні, тестові роботи, завдання державної підсумкової атестації) без використання додаткових джерел інформації, крім тих, що дозволені для використання; толерантне ставлення до вчителів, інших працівників школи та однолітків
    - посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
    - сприяння збереженню та примноженню традицій закладу, підвищення його престижу власними досягненнями у навчанні, спорті, творчості;
    - користування матеріально-технічною базою закладу бережливо, економно та за призначенням;
    3.2.. Гідним для учасників освітнього процесу є:
    • шанування державних символів;
    - дотримання Правил внутрішнього розпорядку;
    культура зовнішнього вигляду співробітників та здобувачів освіти;
    - дотримання ділової етики у спілкуванні.
    3.3.Неприйнятним для учасників освітнього процесу є:
    - навмисне перешкоджання навчальній та трудовій діяльності;
    - участь у будь-якій діяльності, що пов’язана з обманом, нечесністю; підробка та використання офіційних документів;
    - перевищення повноважень, що передбачені посадовими інструкціями;
    • необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти;
    - ведення в закладі політичної, релігійної та іншої пропаганди;
    - використання мобільних телефонів під час навчальних занять, нарад або офіційних заходів;
    - вживання алкогольних напоїв, наркотичних речовин, паління у закладі, поява у стані алкогольного, наркотичного та токсичного сп’яніння;
    - пронесення до закладу зброї, використання газових балончиків та інших речей, що можуть зашкодити здоров’ю так життю людини.
    3.4.Відповідальність за порушення академічної доброчесності
    3.4.1. Порушенням академічної доброчесності вважається:
    - академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власних досліджень (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
    - фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі;
    - фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу;
    - списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
    - обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (творчої) діяльності та організації освітнього процесу. Формами обману є, зокрема академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
    - хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг чи будь – яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі.
    3.4.2. За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладу можуть бути притягнуті до такої академічної відповідальності:
    - при необ’єктивному оцінюванні результатів навчання здобувачів освіти педагогічному працівнику рекомендується опрацювати критерії оцінювання знань. Факти систематичних порушень враховуються при встановленні кваліфікаційної категорії, присвоєнні педагогічного звання;
    - спотворене представлення у методичних розробках, публікаціях чужих ідей, використання Інтернету без посилань, фальсифікація наукових досліджень, неправдива інформація про власну освітню діяльність є підставою для відмови в присвоєнні або позбавленні раніше присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
    3.4.3. За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнуті до такої академічної відповідальності:
    при списуванні повторне проходження оцінювання(контрольна робота, іспит, залік тощо);
    при моніторингу якості знань не зараховуються результати, при участі у І етапі (шкільному) Всеукраїнських учнівських олімпіадах, конкурсах – робота учасника анулюється, не оцінюється. У разі повторних випадків списування учень не допускається до участі в інших олімпіадах, конкурсах
    3.4. У разі, якщо відбулося розповсюдження інформації, яка є неправдивою, наклепницькою, ображає людину або може завдати іншої серйозної шкоди закладу, особа, яка до цього причетна, має зробити все можливе, щоб спростувати викривлену інформацію..

    4. ОПРИЛЮДНЕНІ КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ
    Загальні критерії оцінювання здобувачів освіти.
    Компетенції - є інтегрованим результатом всієї навчальної діяльності здобувачів освіти. Вони формуються передусім на основі опанування змістом загальної середньої освіти.
    Рівень такого засвоєння можна виявити за допомогою оцінювання.
    Визначення навчальних досягнень здобувачів освіти передусім, передбачає аналіз засвоєння здобувачем освіти складових змісту загальної середньої освіти.
    Так, знання здобувачя освіти оцінюються на підставі:
    характеристики його відповіді - елементарна, фрагментарна, неповна, повна, логічна, доказова, обґрунтована творча; якості - правильність, повнота, осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність; рівня оволодіння розумовими операціями - вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати узагальнювати, робити висновки тощо.
    Уміння і навички оцінюються за ступенем сформованості загально-навчальних та предметних умінь та навичок - виконання завдання за зразком, в стандартних ситуаціях, в нестандартних умовах.
    Досвід творчої діяльності - наявністю вміння виявляти проблеми, формулювати гіпотези, розв'язувати проблеми.

    Правила оцінювання здобувачів освіти.
    На основі зазначених орієнтирів виділяють чотири рівні навчальних досягнень здобувача освіти: початковий, середній, достатній, високий.
    Рівні визначаються за такими характеристиками:
    І рівень - початковий. Відповідь здобувача освіти при відтворенні навчального матеріалу елементарна, фрагментарна, зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення;
    П рівень - середній. Здобувач освіти відтворює основний навчальний матеріал, здатний розв'язувати завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності;
    III рівень - достатній. Здобувач освіти знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей, зв'язків між ними, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь здобувача освіти повна, правильна, логічна, обгрунтована, хоча і бракує власних суджень. Він здатний самостійно здійснювати основні види навчальної діяльності;
    ІV рівень - високий. Знання здобувача освіти є глибокими, міцними, узагальненими, системними; вміє застосовувати знання творчо, його навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію .





    Процедури оцінювання здобувачів освіти.

    Зазначеним рівням відповідають розроблені критерії оцінювання навчальних досягнень учнів за 12 - бальною шкалою.
    Рівні навчальних досягнень оцінюються балами:
    початковий - 1,2,3;
    середній - 4,5,6;
    достатній - 7,8,9;
    високий -10,11,12 балами.


    Види оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти.

    Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.
    Поточне оцінювання це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.
    Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.
    Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.
    Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; зарисовки біологічних об'єктів; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.
    Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.
    Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).
    Тематичне оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти забезпечує:
    • усунення безсистемності в оцінюванні;
    • підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;
    • індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;
    • систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;
    • концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.
    Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування здобувачами освіти матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності здобувачів освіти.
    Доцільність тематичного оцінювання зумовлена психологічними закономірностями процесу засвоєння навчального матеріалу (сприймання нового матеріалу, його первинне і наступне осмислення, запам'ятовування, вправляння в застосуванні теорії на практиці, повторення, поглиблення і закріплення знань, умінь, навичок), послідовність етапів якого не можна здійснити на одному уроці. Другою перевагою тематичного оцінювання є узгодження темпу засвоєння навчального матеріалу з індивідуальними можливостями кожного учня. Третьою - забезпечення одночасно систематичності і об'єктивності в оцінюванні та обсягу навчальних досягнень учнів.
    Тематичному оцінюванню підлягають основні результати вивчення теми, що визначає вчитель на основі вимог навчальної програми. Ці результати мають бути відомі з самого початку вивчення теми, оскільки вони слугують орієнтиром у процесі роботи над темою.
    Перед початком вивчення чергової теми усі здобувачі освіти мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю і тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; питаннями атестації, якщо вона проводиться в усно-письмовій формі, або орієнтовними завданнями (задачами) тощо; терміном і формою проведення тематичного оцінювання; умовами оцінювання
    Тематичне оцінювання може проводитися у різних формах. Головною умовою при їх виборі вчителем є забезпечення об'єктивного оцінювання навчальних досягнень учнів. Кожну оцінку вчитель обов'язково повинен аргументовано вмотивувати, довести до відома здобувача освіти.
    Протягом вивчення значних за обсягом тем дозволяється проводити кілька проміжних тематичних оцінювань. І навпаки, якщо на опанування матеріалу теми передбачено, наприклад, одну-дві навчальні години, об'єднувати їх для проведення тематичного оцінювання.
    Результати тематичного оцінювання відображається в класному журналі в окремій колонці
    Підсумкове оцінювання здійснюється наприкінці семестру або навчального року, підсумкова оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.
    Поточне оцінювання на кожному уроці в традиційному розумінні (виставлення балів в класному журналі) не є обов'язковим, хоча й може здійснюватися за бажанням вчителя чи з урахуванням особливостей того чи іншого предмета. Тому поточне оцінювання у разі його застосування вчителем мас відігравати допоміжну роль, виконуючи, зокрема, заохочувальну, стимулюючу та діагностично-коригуючу функції , його результати обов'язково відображаються в балах і фіксуються в журналі.
    Здобувач освіти має право на підвищення семестрової оцінки. При цьому потрібно мати на увазі, що відповідно до Положення про золоту медаль "За високі досягнення в навчанні" та срібну медаль "За досягнення в навчанні", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 17.03.08 № 186 та погоджено Міністерством юстиції України № 279/14970 від 02.04.08, підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом переатестації не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями.
    У випускних класах проводиться державна підсумкова атестація навчальних досягнень учнів відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН України.










    Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи
    Рівні навчальних досягнень Бали Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
    I. Початковий 1 Учні засвоїли знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень
    2 Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, володіють окремими видами умінь на рівні копіювання зразка виконання певної навчальної дії
    3 Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання, потребують детального кількаразового їх пояснення
    II. Середній 4 Учні відтворюють частину навчального матеріалу у формі понять з допомогою вчителя, можуть повторити за зразком певну операцію, дію
    5 Учні відтворюють основний навчальний матеріал з допомогою вчителя, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять
    6 Учні будують відповідь у засвоєній послідовності; виконують дії за зразком у подібній ситуації; самостійно працюють зі значною допомогою вчителя
    III. Достатній 7 Учні володіють поняттями, відтворюють їх зміст, уміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії
    8 Учні вміють розпізнавати об'єкти, які визначаються засвоєними поняттями; під час відповіді можуть відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв'язків; володіють вміннями на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконують з незначною допомогою вчителя; відповідають логічно з окремими неточностями
    9 Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, володіють вміннями виконувати окремі етапи розв'язання проблеми і застосовують їх у співробітництві з учителем (частково-пошукова діяльність)
    IV. Високий 10 Учні володіють системою понять у межах, визначених навчальними програмами, встановлюють як внутрішньопонятійні, так
    і міжпонятійні зв'язки; вміють розпізнавати об'єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; відповідь аргументують новими прикладами
    11 Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, вміють застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях
    12 Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійні роботи виконують під опосередкованим керівництвом; виконують творчі завдання

    Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів основної й старшої школи

    Рівні навчальних досягнень Бали Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
    I. Початковий 1 Учні розрізняють об'єкти вивчення
    2 Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об'єкт вивчення
    3 Учні відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання
    II. Середній 4 Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію
    5 Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило
    6 Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком
    III. Достатній 7 Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знають
    основоположні теорії і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії
    8 Знання учнів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні,
    хоч і мають неточності
    9 Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією
    IV. Високий 10 Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення
    11 Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми
    12 Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення


    Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.
    Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.
    Метою навчання є сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.
    До ключових компетентностей належать:
    1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
    2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
    3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
    4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
    5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
    6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
    7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
    8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
    9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
    10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
    11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
    Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:
    • контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
    • навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
    • діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;
    • стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;
    • виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.
    При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються:
    • характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
    • якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
    • сформованість предметних умінь і навичок;
    • рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
    • досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);
    • самостійність оцінних суджень.
    Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну:
    • повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою;
    • глибина знань - усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань;
    • гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;
    • системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;
    • міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.


    5.ОПРИЛЮДНЕНІ КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
    НАПРЯМКИ:
    - Забезпечення умов для творчого розвитку та професійного зростання педагогічних працівників.
    - Спонукання до науково-дослідної й експериментальної роботи.
    - Сприяння формуванню особистості педагога, здатного розвивати свої потенційні можливості, формувати свій стиль за життєвим принципом «Бажання й уміння вчитися все життя».
    СПОСОБИ:
    - Демократичні.
    - Поради.
    - Консультації, співбесіди.
    ТАКТИКА:
    - Співробітництво.
    - Співтворчіс