Календар
«    Декабрь 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31 
Опитування

Ні
Так
Раніше вчився
Хочу навчатися


» Патріотичне та національне виховання


22 січня до дня Соборності України, вчителем Романчишеною Т.Д. проведено виховний захід з теми «З минулим у майбутнє». Учні 11А класу ознайомилися з історичними подями 1918, 1919 років та пов’язали події з сьогоденням.



Вчитель : Деревянко В.Б.

Використання творчих завдань на уроках української мови.

Під час вивчення теми «Займенник» шестикласникам пропонується «Диктант – диспут».
• Діти, двоє учнів засперечалися. Один з них стверджує, що у реченні Я знаю, що ви знаєте: що – займенник, другий доводив – сполучник.
Розсудіть школяра.
Підчас час опрацювання теми «Не з дієсловами» шестикласники працювали над «Лінгвістичною задачею».
• Яке орфографічне правило ілюструє ця казка? Сформулюйте правило, випишіть слова – винятки, а також дієслова, що пишуться з часткою не окремо. Визначте, чим виступає не у кожному з випадків.
Жили – були дієслова,
Рухливі й жвавії слова,
Які скакали, веселились
Й нікому зроду не корились.
Та стало враз життя сумне,
Коли зявилась частка не.
Вона веліла не співати,
Не пустувати, не кричати…
Дієслова не не стерпіли
І стати поруч не схотіли.
Та ось історія нова:
Зізнались деякі слова,
Що ненавидіти старались –
Незчулися – і закохались.
Нездужали, непритомніли,
Неволити себе посміли.
Їх непокоїло й лякало:
Життя без не враз сірим б стало.
Дієслова недосипали.
Недоліків недобачали
І нехтувати всім посміли –
Злилися з не і скам’яніли.
Щоб досягли високого рівня читання всі учні, їм потрібно навчитися аналізувати текст, тобто осмислювати його ідею, ставлення автора до того, про що він пише, висловлювати свою оцінку щодо прочитаного. Тому основним прийомом роботи над художнім твором, яким я користуюсь на уроках літератури, є багаторазове звертання до тексту, перечутування його кожен раз з новим завданням.
Вибіркове читання має місце на всіх етапах уроку:
під час бесіди за змістом;
в ході складання характеристики дійових осіб;
складання словесних малюнків;
порівняння фактів на початку твору і в кінці;
під час обговорення ілюстрацій; прислів'їв до тексті;
під час підготовки до переказу.
Така організація роботи над текстом вчить дітей свідомо сприймати прочитане.
У своїй роботі я використовую такі завдання:
- Самопостановка запитань у процесі читання з метою осмислення прочитаного.
Така вправа формує пізнавальну самостійність, визначення причиново-наслідкових зв'язків, заставляє дітей логічно мислити.
Аналіз художнього твору я пропоную після емоційного первинного сприйняття тексту. Спираючись на безпосереднє розуміння змісту, подальша робота поглиблює і коригує думки дітей щодо прочитаного.
У своїй роботі після першого читання залежно від літературного твору, його жанру, теми, складності, практикую завдання, які розкривають емоційний вплив твору на учнів. Ставлю такі запитання:
Які почуття виникли під час слухання оповідання?
Що вас вразило?
Що найбільше сподобалося (не сподобалося)?
До яких вчинків, дій спонукає це оповідання?
Під час виконання завдань, які вимагають роздумів, я створюю мовну ситуацію, спонукаю учнів до висловлювання. У процесі аналізу діти проходять довгий шлях пошуку, сперечаються, відстоюють свою точку зору, вчаться розуміти інших людей.
Під час визначення головної думки твору, пропоную наступні завдання:
Читання, поділ на частини, складання плану.
Добір заголовків. (Такі розумові операції вчать бачити суттєве у змісті певного уривка чи оповідання).
Читання за готовим планом, поділ на частини.
Читання зі скороченням тексту. (При цьому діти випускають речення і слова, без яких зміст оповідання залишається зрозумілим. Це є підготовкою до стислого переказу).
Читання, складання сценарію фільму.
Знаходження речення чи уривка, які виражають головну думку оповідання.
Читання назви оповідання. Співвіднесення її з головною думкою твору:
добір свого заголовка;
вибір заголовка із запропонованих прислів'їв (інших заголовків);
пояснення заголовка тексту.
Пошук слів з найбільшим смисловим навантаженням в окремих уривках та в цілому тексті.
Під час виконання таких завдань учні оволодівають розумовими прийомами абстрагування, порівняння, узагальнення.
При роботі над текстом я пропоную вправи на формування суджень.
Зіставлення і порівняння вчинків дійових осіб.
Складання характеристики дійової особи за допомогою опорних слів і без них. Складання характеристики героя на основі аналогічної характеристики.
Знаходження слів, словосполучень для змалювання усного портрета.
Складання порівняльної характеристики дійових осіб.
Знаходження і читання речень, які передають хвилювання, тривожність, радість, злість і т.д.
Читання найкрасивішого місця в оповідання чи вірші (найсмішнішого, найнапружнішого моментів і т.д.).
Готуючи учнів до сприйняття оповідання В.Винниченка «Федько- халамидник», пропоную учням поміркувати над заздалегідь підготовленою життєвою ситуацією та порівняти із текстом твору.
Вправи, завдання такого характеру вчать дитину висловлювати своє ставлення до прочитаного, оцінювати вчинки дійових осіб, виявляти мотиви їхньої поведінки, зіставляти вчинки персонажів, вчать дитину вибирати правильний вихід з тієї чи іншої ситуації. При цьому, діти, оцінюючи інших, вчаться оцінювати й себе, а також, у них виробляється уміння жити серед людей, удосконалюючи навички спілкування. Такі завдання формують моральну свідомість особистості.
У своїй роботі значну увагу приділяю вивченню прислів'їв та приказок. Це зумовлено тим, що це живий приклад дивовижної спостережливості і яскравого обдарування українців, уміння узагальнювати ці спостереження в етичній і водночас яскравій формі. Враховуючи це, пропоную учням майже на кожному уроці читання та української мови пояснити значення, розкрити зміст одного-двох прислів'їв.
Наприклад, при аналізі змісту прислів'я "Життя наше, як павутина" діти дали слідуючи пояснення:
- Як павучок обережно йде по павутинці, так і людина повинна бути обережною в житті.
- Іноді людина так заплутається в своїх справах, вчинках, як павук у павутині.
- Життя людини може несподівано обірватися, як ниточка у павутині.
Це дає дітям змогу зрозуміти зміст вислову, пояснити і встановити причиново-наслідкові зв'язки, розширити словниковий запас, вчить їх аналізувати ситуацію.
У своїй роботі я намагаюся процес навчання та виховання пов'язати з формуванням та розвитком логічного, творчого мислення.
З метою активізації пізнавальної діяльності дітей, пробудження в них зацікавленості до матеріалу, використовую слідуючі завдання на уроках розвитку зв'язного мовлення.
"Ланцюжок слів". Я пропоную дітям скласти довгий поїзд зі слів, кожне слово повинно "тягнути" за собою наступне. Для заохочення учнів це завдання пропонується для кожного ряду. У кого найдовший ланцюжок - той і переміг.
Зима - снігова, холодна - сніг, вітер - північний, міцний, сильний - людина - розумна, смілива, радісна - день, вчинок - гарний, добрий.
"Казкові вітражі". Це завдання полягає в тому, що дитина повинна пригадати всіх дійових осіб конкретного твору і з'єднати знайомі персонажі з інших та придумати свою нове оповідання. Пригоди героїв переплітаються і виникає новий твір.
Цікаво складати казку, використовуючи морфологічний ящик. Можна вибрати одразу всіх героїв і місце дії і з'єднати в один сюжет. А можна вибрати по ходу складання казки, ніби спускаючись сходами.
Як домашнє завдання, це завдання допомагає підвищити творчі здібності кожної дитини, вчить фантазувати, творчо мислити, розвиває мовлення. Пропоную учням намалювати ілюстрації до нової казки, до тих місць, які найбільше сподобалися, запам'яталися, вразили їх уяву.
Цікавими є завдання на знайомство з протиріччями. Пропоную гру "Добре-погано". Одна група дітей знаходить в об'єкті "ЗИМА" позитивні риси, а інша - негативні.
Сніг - можна грати в сніжки, кататися на санчатах.
Можна ліпити снігову бабу.
Є можливість кататися на ковзанах, грати в хокей.
-
Руки взимку під час гри мерзнуть, стають мокрими.
Старші діти розіб'ють поробку.
Можна під час гри розбити носа, зламати клюшку.
Такі вправи вчать дітей бачити як позитивні, так і негативні сторони явищ, застерігають їх від негативних проявів, вчать прогнозувати і передбачати наслідки життєвих ситуацій.
Привертає увагу учнів, зацікавлює дидактична гра "Кола на воді". Діти вибирають довільне слово. Воно записується на дошці стовпчиком. На ці букви добираються нові слова, до слів - речення. На основі отриманих результатів складають оповідання, казку,веселу історію, вірш.
С - сніжок - настав ранок, прокинулась сніжинка;
Т - танок - закружляла у веселому танку;
І - іней - іней вкрив усе навкруги;
Н - небо - небо посилало сонячне проміння;
А - акація - сніжинка сіла на акацію перепочити.
Такі вправи розвивають мовлення, допомагають в написанні яскравих оповідань про навколишній світ, вчать фантазувати, розвивають уяву.
Головним у навчальному процесі стає переорієнтація з пасивних форм навчання активну творчу працю як учнів, так і вчителів, а це неможливо зробити без розвитку логічного мислення дітей.
З практики знаю, що найефективнішими є ті утоки, на яких використовую різноманітні форми роботи, збагачую їх знахідками своїх творчих шукань.

“Німий” диктант
Учням пропонуються картинки з малюнками або світлинами. Завдання учнів – записати слова, що називають зображене. Додатково можна запропонувати поставити наголоси в записаних словах, пояснити їх значення чи орфограми.


“Збирачі скарбів”
Завдання учням: скласти словничок (антонімів, синонімів, тематичні, логічні тощо).

“Будівничі”
Скласти слова з певною значущою частинкою (наприклад, з префіксом роз- , суфіксом –н- тощо).

“Мислитель”
Складання сенканів до різних понять. Обмін творчими доробками у парах чи групах.

“Археологи”
До запропонованих понять дібрати такі синоніми або асоціативні слова, які належать до пасивної лексики (історизми або архаїзми).

У ході роботи над текстом з метою розвитку креативного мислення учням пропонуються такі завдання:
1. Знайди, прочитай частину тексту, де автор передає своє ставлення до зображуваного. (переважно в прозових творах).
2. Прочитай і перебудуй деформований план відповідно до тексту.
Такий вид роботи пропоную семикласникам під час читання повісті І. Франка «Захар Беркут».
3. Прочитай частину тексту і подумай, про яку рису характеру персонажа говориться в ній. Це доречно використовувати під час характеристики образів.
4. Вивчаючи у 7 класі УНТ, зокрема суспільно побутові пісні, пропоную дібрати прислів»я і приказки про риси характеру людей, потім вказати, яке із них яким героям пісні відповідає.
5. Працюючи з текстом твору, ставлю дітям завдання скласти як можна більше питань , які починались би різними словами:Хто? Що? Де? Коли? і так далі)
6. Характеризуючи героя повісті І. Франка «Захар Беркут» Тугара Вовка пропоную учням попрацювати в парах,знайти позитивні і негативні риси характеру, підтвердити рядками з тексту.
7. «Здогадайся що далі?».
Вправа спрямована на розвиток важливого читацького вміння-передбачати розвиток думки у тексті.
8."Недописаний рукопис” (які події, не зображені у творі, могли б бути рушійною силою певних вчинків);
9. "Заплутаний лист" (лист з фактичними помилками за текстом твору).





Вчитель :Лаптєва Н.В.
Використання завдань з логічним навантаженням .

Літературне читання. 3 клас.
Казки українських письменників.
Вступна стаття. Лариса Письменна, «Як зажурився веселий казкар»
Етап « До читання»
1. Зобрази відношення між поняттями:
А – казки
Б – народні казки
С – літературні казки
Які це поняття ( порівнянні чи непорівнянні)?
Прочитай інформацію на ст. 66.
Утвори нові поняття Д і Е. Дай їм назву.
Які між собою (сумісні чи несумісні) ці поняття?
Дайте визначення поняттю “ Казки українських письменників”
2. Казки українських авторів захопливі, сумні, дотепні, багаті на вигадку
та яскраві образи. Визнач, яке поняття зайве.
3. Доповни судження.
Жоден із перерахованих письменників …
Утвори ще одне загальне судження. Як назвати ці судження?
Етап “ Під час читання”
4. Прочитайте назву казки, яку ми будемо читати. Передбачте, про що ця казка.
Починайте так: Казка так називається , тому що…
5. Перевірка розуміння змісту методом “ Евристичних запитань”
“Після читання”
Склади твердження за змістом, які будуть планом тексту.

Читаємо казки Івана Франка. Хочеш мати друга, будь з ним щирим.
• Іван Франко, «Лисичка і Журавель»
Етап “ до читання” ( після повідомлення теми та мети)
Визначте вид поняття Іван Франко. Складіть судження з цим поняттям.
Якого воно виду?
( Після опрацювання статті)
Визначте істинність твердження: Івана Франка називали “академією в одній
особі”. Франко брав за основу своїх творів народні казки.
Який вид цих тверджень?
Складіть свої хибні твердження , беручи за основу зміст статті.
Етап “ після читання “.
Доберіть синонімічні прислів’я(с.70)(Як аукнеться, так і відгукнеться. Я
до згоди, як риба до води. Мир та лад — великий клад. Коло чого вертнешся,
того й наберешся. У товаристві лад — усяк тому рад)
Порівняйте казку “ Лисичка та Журавель”І. Франка( поняття- А) з народною
“ Лисичка та Журавель”(поняття - В), використовуючи круги Ейлера.
( Спільне(перетин кругів): тема, головна думка, дійові особи. Відмінне: в А-
є автор, більш поширена, мова( фразеологізми, приказки), в В – мова(народні
діалекти Полтавщини)

Читаємо Лесю Українку, читаємо її казку.
Перевірка д/з. Творчий переказ казки “ Лисичка та Журавель”І(змінити особу)
Висловте свою думку,чи має право на існування дружба між Лисичкою та
Журавлем? Складіть твердження починаючи словами: Лисичка й Журавель
могли б подружитись, якби….
Етап “ До читання”
Прочитайте статтю про Лесю Українку, користуючись “Методом позначок”.
Знайдіть прості та складні судження.
Доповніть своїми відомостями.
Словникова робота( Діти знайомляться із поясненням незрозумілих слів, після чого доповнюють твердження словами, щоб воно стало істинним.
Сажень – міра довжини, яка дорівнює…
Жупан – стародавній … … одяг
Етап “ Під час читання”
Прочитайте назву казки, передбачте про що вона. Слухаючи казку( читає
вчитель), подумайте, яке б запитання ви поставили своїм товаришам за змістом ( метод “ Ключових евристичних запитань”)
Робота в зошиті с. 41,з.5.Порівняння казок за допомогою кругів Ейлера.

Казки Василя Сухомлинського із Школи під Голубим небом.
Етап “ До читання”
Пригадаємо, що знаємо про В. Сухомлинського, вставляючи у судження поняття, яке зробить його істинним.
В. Сухомлинський - ( російський казкар, педагог,письменник)
В. Сухомлинський народився у ( Кіровоградській, Миколаївській, Київській області)
В. Сухомлинський був ( учителем, директором) у Павлиській школі.
Свою школу він називав (Блакитною Школою, Школою Талановитих Дітей, Школою під Голубим Небом )
Знайдіть у статті загальні судження, перетворіть їх на хибні.
Казка “ Дід Осінник”
Етап “ Під час читання” Прочитайте казку( повторне читання учнями). Читаючи, підкреслюйте опис Діда Осінника.
Гра “ З точністю до навпаки”
Чи можна його назвати веселим? Попрацюйте в парах і перебудуйте казку так, щоб було істинним твердження “ Дід Осінник має веселу вдачу) Придумайте йому інше ім’я.
Казка “ Снігуроньчина пісня” Етап “ Під час читання”
Прочитайте казку. До кожного речення складіть питання. Чи істинне твердження: У казці розповідається про прихід зими?
Які пори згадуються у казці?. Якими вони є по відношенню одна до одної?. Доберіть родове поняття. Який вид відношення між поняттями пори року і осінь.
Етап “Після читання” Порівняйте опис зими у К. Ушинського та В. Сухомлинського. Результати вписуйте у круги Ейлера.
Яке значення має творчість В. Сухомлинського?
Складіть про це своє твердження, починаючи словами: якщо б не було творів В. Сухомлинського, то…

Художній світ пізнавальних казок Оксани Іваненко із збірки «Лісові казки». Оксана Іваненко, «Синичка»
• Етап “ До читання”
«Про автора» Прочитайте текст. Використовуючи істинні та хибні твердження, перевірте усвідомлення змісту.
• Після оголошення теми ( знайдіть місце казки “Синичка”( С –казка “Синичка” О. Іваненко) у цьому зображенні:
А – казки українських письменників
В –збірка О. Іваненко “ Лісові казки”
Підпишіть круги
Етап “ Під час читання”
Прочитайте казку, назвіть персонажів,позначте відоме, нове і що б хотіли розповісти своїм маленьким братику( сестричці)
“Встанови відповідність” І пісня солов’я про рідні ліси
ІІ пісня про сміливу пташку
ІІІ пісня про далеку мандрівку ( діти повинні зазначити, що про ІІІ пісню не сказано, а ІІ і про рідні ліси і про сміливу пташку)
Гра “ Погодься або запереч”( складіть кілька часткових тверджень – І варіант, загальних – ІІ в.)
Робота над образною характеристикою синички( метод “ інцинденту” ) Спочатку діти в групах, передаючи один одному лист паперу, пригадують риси характеру, які треба записати протягом 3 хвилин. Потім групи обмінюються листочками і підкреслюють тільки ті риси, які притаманні синичці.

Читаємо і порівнюємо твори різних жанрів, які мають спільне у сюжеті, створенні художніх образів. Оксана Іваненко, «Синичка»; Леонід Глібов, «Хто вона?»; Анатолій Качан, «Крихта хліба”

Етап “ Після читання”
Складання розповіді про синичку, зиму ( метод інцинденту) . Група повинна скласти розповідь. Кожен член команди продовжує думку попереднього учня. Користуючись складеними розповідями, діти показують протистояння Синички Зимі ( Метод емпатії) Завдання дітям, які грають ролі : не тільки відтворити прочитане, а й внести щось своє. Інші визначають, хто переміг у протистоянні.
Після опрацювання всіх творів. Визначити, що в них спільного. Показати на кругах Ейлера. «Синичка» і «Крихта хліба”(синичка - персонаж), «Синичка» і «Хто вона?»( прихід весни), «Хто вона?», «Синичка» , “Крихта хліба”(птахи, головна думка – важко птахам узимку)
Казки дітям Юрія Ярмиша.

• Юрій Ярмиш, «Як реп’яшок світ побачив»
• Назвіть одним словом: Кропива, Реп’яшок , Рудий Пес, Чорний Пес, Школярик, Незабудка, Миколка, Каміння, мама, тато - ? Визначте зайвого героя. Доповніть цей ряд. Що можете сказати про поняття Школярик і Миколка? Як показати відношення між цими поняттями? Поділіть на групи. Які групи утворили?
• Гра “ Криголам”( для характеристики героя)
• Р – ризикований, рішучий
• Е – енергійний, емоційний
• П – пустотливий
• Я – язикатий
• Ш – шанобливий
• О –образливий
• К – кмітливий
- Доведіть словами тексту, що Реп’яшок має таку вдачу. Доповніть портрет іншими рисами.

Узагальнення знань учнів із теми «Казки українських письменників». Повтори і пригадай (с. 83 підручника), Олександр Зима, «Чари для сміливця!»
Визначте істинні твердження:
Назва вивченого розділу “ Казки українських письменників”.
Деякі казки були авторськими. Ми працювали з казками Л. Українки, В. Сухомлинського, Л. Глібова, О. Іваненко, Лариси Письменної. Всі казки – повчальні. У всіх казках спільна головна думка. Всіх персонажів можна поділити на позитивних і негативних.
Перетворіть хибні твердження на істинні. Доповніть одне із тверджень. Складіть свої. Не забувайте, починати словами принаймні один, деякі, кожен…
Які із творів мають спільну головну думку?А спільних дійових осіб?
Встановіть співвідношення:
Герої її творів живуть власному світі Л. Українка
Псевдонім їй придумала мама Л. Письменна
Створив Школу під Голубим небом І. Франко
Його називали “ академією в одній особі” В. Сухомлинський
Любила казки і могла їх вигадувати мільйонами
У творчому доробку понад 50 книжок О. Іваненко

Олександр Зима «Чари для сміливця!»
Слухаючи казку, заповнюй таблицю Позитивні герої / негативні герої. Як зобразити це співвідношення кругами Ейлера. Яке поняття є загальним до цих понять. Які вони між собою?
А по відношенню до загального?
Передбачення (1.Читання казки до слів …У цій сазі він був недавно.. Чому, на вашу думку, тут з’ явився Пелікан?
2. Читання казки до слів …Пелікан устиг розгледіти у дзеркалі озера сиву тінь. – Що зробить Пелікан далі? )
- Що відповіла Очеретянка на запитання про чари? Прочитайте. Чи можуть ці слова передавати головну думку казки? Скажіть своїми словами, в чому головна думка?
Д/з (творче) Переказувати зі зміною дійової особи
Розробка уроку з використанням завдань із логічним навантаженням
Тема. Казки дітям Ю. Ярмиша.
Мета. Розширити знання дітей про творчість Ю. Ярмиша, про казки створені на основі власної вигадки. Формувати вміння виразно читати, визначати персонажів, відчувати гумор, з яким письменник пише про своїх героїв. Навчати продуктивно працювати , створюючи власний продукт, а саме : формулювати питання на основі прочитаного, відповідати на них , доводити свої думки, складати судження та твердження, показувати відношення між поняттями за допомогою кругів Ейлера, доповнювати ряд , вилучати зайве і т. д. . Прищеплювати бажання пізнавати світ, бачити і аналізувати позитивні й негативні вчинки персонажів.
Матеріал до уроку: Ю. Ярмиш « Як Реп’яшок світ побачив»
( « Перлинка»)

Перевірка д/з
Читання в особах « Синичка» О. Іваненко. Завдання на вибір зі ст.. 81
І етап « До читання»
1. « Доганялки» (швидко і правильно прочитати слова)
Реп’яшок, задзеленчав, чіплявся, Африка, дзвоник , телефонні, пустир, розмови, каміння, школярик.
2. « Хто більше» ( скласти 1 речення, використовуючи якомога більше цих слів)
3. « Деформовані прислів’я»
Прогляньте. Що ви можете сказати про ці вислови?
Казка вчить, та розуму в них багато.
Казки маленькі, та в ній щось повчальне зрозумій.
Казка — вигадка, як на світі жить
Прочитайте, виправивши їх.
4. Відгадай загадку, вставивши пропущені слова
Він …., а кусає,
він …, а хапає,
ще й …. міцненько
до …. і до сукенки. (беззубий, безрукий, причепиться, штанців) (Реп’ях)
Продовжте твердження: Українським Андерсеном називають …
5. Передбачення теми та постановка мети уроку
- Виходячи із завдань розминки, сформулюйте тему уроку. Визначте пріоритетні завдання на урок.
6. Читання статті про Ю. Ярмиша, постановка евристичних запитань
ІІ етап « Під час читання»
1. Передбачення змісту казки
- Ви вже знаєте , яку казку будемо опрацьовувати. А чи можете передбачити про що ця казка?
2. Читання казки вчителем.
Завдання: запам’ятати персонажів, визначити головного героя.
3. Перевірка первинного сприймання
- Хто головний персонаж?
- Назвіть одним словом: Кропива, Реп’яшок , Рудий Пес, Чорний Пес, Школярик, Незабудка, Миколка, Каміння, мама, тато ?
- Визначте зайвого героя. Доповніть цей ряд.
- Що можете сказати про поняття Школярик і Миколка?
- Як показати відношення між цими поняттями?
- Поділіть персонажів на 2 групи.
- Які групи утворили?
- Доповніть зображення поняттями, які утворилися.
- Де місце тотожних понять Школярик і Миколка?
- Чи справдилися ваші передбачення щодо змісту казки?
- Де ж насправді побував Реп’яшок?
«Порушена послідовність». Пари отримують картки і по черзі, виходячи до дошки, встановлюють послідовність подій. У кого пуста картка, дописують те, чого не вистачає.
Реп’яшок виріс на пустирі, тікав від тролейбуса, був на стадіоні, ганявся за кішкою, потрапив на урок, побував на роботі, гостював у Школярика (2 картки), …
- Чим закінчилася подорож Реп’яшка?
- Як можна цю послідовність назвати?
- Як розумієте вислів « побачив світ»?
4. Читання казки мовчки. Виконання завдань: визначити тему, підкреслити слова, які допоможуть охарактеризувати героїв твору.
5. Робота в групах. Складання системи образів («сенкан»)
Н-д: 1. Кропива
2. Зла, непривітна
3. Нервувала, сердилась, заздрила
4. Негативний герой.
5. Уособлення неввічливості
Визначення головної думки твору.
Визначення жанрових особливостей казки за планом:
1. Казкове і реальне
2. Особливості створення казки.
3. Настрій
Читання казки в особах.
ІІІ етап « Після читання»
1. Робота в парах. « Криголам»( на кожну літеру слова записати риси характеру Реп’яшка .)
Р – ризикований, рішучий
Е – енергійний, емоційний
П – пустотливий
Я – язикатий
Ш – шанобливий
О – оптимістичний
К – кмітливий
- Доведіть словами тексту, що Реп’яшок має таку вдачу. Доповніть портрет іншими рисами.
Д/з Переказувати зі зміною особи стисло, детально, вибірково



Вчитель : Яворська-Ткаченко С.А.


Родинне свято
Школа, батьки діти – одна родина!

МЕТА: установка на творчу співпрацю з батьками; виховувати у дітей шанобливе ставлення до школи, вчителів, батьків; стимулювати розвиток гуманних якостей; формувати прагнення до саморозвитку і самовдосконалення; виховувати дітей національно свідомими громадянами України.
Учень: Осінь ніжно розпустила
Фарби різних кольорів
І ласкаво запросила
Знов до школи школярів.
Учениця: Линуть птичі зграї.
Шелестять гаї.
Школа відчиняє
Двері нам свої.
Учитель: Хвилюються мами, хвилюються тата,
Хвилюються діти, а також і я.
І це не звичайно, оскільки сьогодні
У всіх нас з'явилась чудова, прекрасна, велика, сім'я.

Добрий день, шановні діти, батьки, вчителі! Я дуже рада бачити всіх вас у цьому класі. Я, Світлана Анатоліївна, класний керівник цих чудових дітей.
Сьогодні ми з Вами прийшли на родинне свято. Родина, сім’я – це найдорожче для кожної людини. В родині людина робить свої перші кроки, звідси вона виходить у широкий світ.
У сім’ї вона навчається любові і добра, у сім’ї вона вчиться шанувати свій рід, свою землю.
На свято ми запросили матусь і татусів, дідусів і бабусь, для них ми присвячуємо найщиріші слова.

УЧЕНЬ. Є в нашій мові прекрасні звертання
Добрі та щирі, чудові слова.
Тими словами усяк без вагання
Маму найкращу свою назива.
УЧЕНИЦЯ. Мамо, матусенько, мамочко, ненько,
Матінко, усміх твій ніжний ловлю.
Мамочко рідна, моя дорогенька,
Я над усе тебе в світі люблю!
УЧЕНЬ. Я і до тата умію звертатись,
Хочу в словах передати тепло,
Щоб мій татусь міг частіше всміхатись,
І щоб в душі його сонце жило!
УЧЕНИЦЯ. Татку,татусеньку, таточку, тату,
Найкращого в світі немає навкруг!
Татоньку, хочу тебе обійняти –
Ти мій порадник, заступник і друг.
УЧЕНЬ. Я до бабусі з любов’ю звертаюсь:
Бабцю, бабуню. Бабусю моя!
І до бабусиних рук притуляюсь,
Так відчуваю в них лагідність я.



УЧЕНИЦЯ. І до дідуся іду по науку:
Діду, дідуню, навчи в світі жить.
Він на голівку кладе свою руку,
Голос сріблястим струмочком бринить.
УЧЕНЬ. Слово чарівне! Яка в ньому сила!
Скажеш з любов’ю – і радість росте!
Слово ласкаве народжує крила –
Ви не забудьте ніколи про це!
УЧЕНИЦЯ. Донечку, синку, сестрице, братусю,-
Дружна, велика, весела сім’я!
Таточку, мамочко, бабцю, дідусю,-
Мій оберіг і родино моя!
Пісня «Зеленеє жито, зелене...»
Поява гостей – вчителів
Папа Римський : Буенос діас, міо амігос !
Перекладач : Доброго дня, шановні пані та панове !
Папа Римський : Бон джорно, мучачос !
Перекладач : Здоровенькі були !
Папа Римьский : Аморе професоре...
Перекладач : Дорогі вчителі !
Папа Римський : Мафія коза ностра...
Перекладач : Родини учнів.
Папа Римський : Мама мія !
Перекладач : Шановна пані класний керівник!
Папа Римський : Беліссімо поздоровіссімо з карнавало.
Перекладач : Я дуже хочу поздоровити всіх вас з родинним святом!
Папа Римський : Карнавало вестивао ля фініта !
Перекладач : На жаль, канікули закінчились.
Папа Римський : Бандіто, садисто, барбосо, терористо, кам бек універрситето !
Перекладач : І всі учні знову повернулись у школу.
Папа Римський : Кошмаро на уроко, бедламо на перерво...
Перекладач : Щоб знову взяти участь у навчальному процесі.
Папа Римський : Професоро – мазохісто....
Перекладач : Закохані у свою роботу викладачі ....
Папа Римський : Арбайтен, Папа Карло.
Перекладач : Із радістю їм у цьому допомагають.
Папа Римський : Запрето проблема целлюліто ...
Перекладач : Бажаю вам зберігати молодість і стрункість.
Папа Римський : Гривня баксо міліоно....
Перекладач : Підвищення заробітної плати.
Папа Римський : Прогібанто перед ля адміністранто.
Перекладач : Мати добру репутацію в начальства.
Папа Римський : Канікуляро беспредєло !
Перекладач : Збільшення канікул.
Папа Римський : фініта ля комедія.
Перекладач : якнайшвидшого закінчення навчального року.

УЧЕНЬ. Рідні мами, рідні тати,
Любі гості, вчителі!
Ми вітаєм вас на святі,
Раді вам, що прибули.
Ми вас любим щиро-щиро,
Вам бажаєм щастя й миру.
УЧЕНИЦЯ. Ви нас теж любіть, рідненькі,
Бо ми діти дорогенькі,
Хочем бути на вас схожі,
І як ви, такі ж хороші.
Хай же наше добре слово
Розквітає веселково.
Погодьтеся зі мною, що в цьому навчальному році багато чого змінилося: всі ми бачимо нові, приємні, радісні, але поки що малознайомі обличчя учнів, їх батьків, вчителів. Тому всім нам необхідно сьогодні познайомитись, щоб в наступні шкільні роки жити в мирі, злагоді, однією дружньою сім'єю.
Відтепер ви, учні, почнете штурмувати II ступінь освіти, а для цього вам необхідно успішно здолати декілька перепон.
Перепона № 1
Першою перепоною для вас буде невеличка розповідь про себе:
1-й учень: Ще зовсім недавно малих нас
Вели мами в перший клас.
Радісно всі посміхались.
Тоді першачками ми називались.
2-й учень: Вчительку першу свою ми тільки знали
Всіх інших вчителів для нас не існувало
Та стали ми дорослими – роки то минають,
А за наші парти інші малюки сідають.
3-й учень: Місця старшокласників тепер ми займаємо,
Нового класного керівника зустрічаємо.
Так, час прийшов, повинно було це статись –
П'ятикласниками називаємось.
4-й учень: У нас багато мрій, надій і сподівань.
Чудово що живем ми у країні Знань.
Ми сильні та завзяті і всім вам обіцяємо –
Сьогодні перепони обов'язково всі здолаємо!
Учитель: Так! Першу перепону ви успішно здолали.
Перепона № 2
Оголошую Перепону № 2. Відгадайте предмет та вчителів, які викладають у вас.
Хто у школі найпрудкіший і бадьоро виглядає?
Дітей щоранку на зарядку виганяє.
Кроси, біг, стрибки, змагання –
Лише мужнім це під силу.
(Юрій Васильович). Кілька слів про нього.
Є серед нас майсри пера і слова,
Що вміло відмітають всю полову.
І мову нашу чисту і дзвінку,
Плекають, ніби квітку у вінку.
(Ольга Леонідівна, Оксана Анатоліївна, Оксана Сергіївна, Оксана Володимирівна)
Ще один предмет у школі
Не залишить нас байдужим
Та на нього треба, друзі,
Слух і горло мати дуже.
(Оксана Сергіївна). Кілька слів про нього.
Ну для чого нам програмування,
Це ж практично над нами знущання
Досконало вивчимо самі
Всі програми ігрові.

Хто у школі наймудріший,
Різніі дати знає,
Хто куди пішов війною,
Він детально все вивчає.

Хто придумав ті рівняння, графіки і порівняння.
Кулі, конуси, об’єми
Тільки зайві нам проблеми.
Множимо ум на ум – отримуємо ні бум-бум.

На уроках руки в фарбі,
Пензлі скрізь та олівці.
Оживають на папері
Наші мрії золоті.


Хто в нас карти контурні збирає,
Потім їх перевіряє,
Знає нафту де знайти,
Де лежать вічні сніги.

Хелоу, бонжурно ми раді це почути
Хоч трішки іноземцями побути
Хау-хау. ДУ-ю-ду
На урок я не піду.

Учениці виконують танець

Перепона № З
Любі учні! Ви народилися в незалежній Україні. Саме від вас залежить її подальша доля. Якщо ми будемо любити свою Батьківщину, наполегливо працювати, вірити у краще майбутнє, то обов'язково здолаємо усі негаразди.
Щоб подолати Перепону № 3, треба відповісти на запитання, пов'язані з нашою Батьківщиною – Україною. Якщо деякі запитання виявляться складними, тоді нам допоможуть дорогі батьки.
2. Назвіть найбільшу річку України.
3. Якими морями омивається Україна?
4. Назвіть країн-сусідів України.
5. Які гори розташовані в Україні?
6. Назвіть український національний Герб.
7. Хто автор слів Гімну України?
8. Якого кольору державний прапор України?
9. Яка назва Гімну України?
10. В якому році Україна стала незалежною?
11. Назвіть дату (число і місяць), коли Україна святкує День Незалежності.
12. Хто був першим президентом молодої незалежної держави?
13. Назвіть національні символи України, які ми сьогодні вже згадували.
Молодці! Я дуже щаслива з того, що у мене з'явились такі хороші, завзяті, розумні учні. Сподіваюсь, відсьогодні ми будемо жити однією дружньою родиною, будемо разом вболівати і виховувати наших дітей. Психологи стверджують, якщо сім'я зацікавлена у вихованні особистості дітей, то сили школи потроюються.
Шановні батьки! Заходьте до школи, коли в цьому виникне щонайменша потреба, не соромтесь. Гак повинно бути, адже школа – другий дім ваших дітей.

Перепона № 4
Перепону № 4 учні здолають також разом зі своїми вірними помічниками-батьками. Перевіримо, наскільки діти і батьки знають один одного. Питання задається одному з батьків, а його дитина пише відповідь.
1. Ти любиш найбільше математику?
2. Ти любиш їсти котлети?
3. У тебе багато друзів у школі?
4. Батьки перевіряли вчора у тебе домашнє завдання з математики?
5. Скільки булочок ти зїдаєш зі шкільної столової в день?
6. Ти робиш ранкову гімнастику.
Чудово! Я бачу, що батьки і діти в курсі справ один одного. Бажаю, щоб так було надалі! Перевіримо це потім, в 11 класі.
Перевіримо спритність батьків.
• Заспівати колискову
• Заплести татові косичку учениці.
• Намалювати зайця
• Запеленати немовля

Перепона № 5.
Я бачу, що мої майбутні вихованці дуже розумні та дотепні. Тому без зусиль відгадають загадки.
1. Коли він потрібен, його викидають, а коли ні – підіймають. (Якір)
2. Де на Землі найдовша доба? (Скрізь однакова).
3. Назвіть вічнозелене дерево. (Ялина).
4. Яких камінців не буває в морі. (Сухих).
5. Що важче: молоко чи сметана? (Молоко).
6. Язика не має, а науки навчає (Книжка).
7. Чорні, криві, від роду німі,
А стануть у ряд - враз заговорять. (Літери).
8. Чорний Іван, дерев'яний каптан;
Де носом проведе, там помітку кладе. (Олівець).
Дуже добре ! Я і не сумнівалась, що ви з легкістю здолаєте цю перепону.

Перепона № 6
Тому наступна Перепона № 6 буде дещо складнішою. Пропоную невелику шкільну вікторину на знання шкільних хитрощів.
1. Скільки вікон у нашій школі?
2. Яке ім'я найпоширеніше серед вчителів? (Оксана)
3. Скільки сходинок треба здолати, щоб потрапити на 2-й поверх? .
4. Назвіть ім'я, прізвище та по-батькові вашого класного керівника?
5. Які за рахунком двері нашого кабінету на 2-му поверсі, починаючи від бібліотеки? .
6. Як звати вчителя історії, зарубіжної літератури?
7 До якого класу включно викладається малювання? (До 7 кл.)

Перепона № 7.
А зараз, любі діти, я хочу знати з якими намірами і бажаннями ви прийшли до мене в клас. І якщо вони співпадуть, то вважайте, що і останню перепону ви здолали. На питання відповідайте дружньо, хором «Так» чи «Ні».
1. Чи бажаєте ви, щоб наш клас був найдружнішим у цій школі?
2. Чи бажаєте ви дуже гарно вчитися?
3. Чи маєте ви наміри кожного дня сваритися, битися, одержувати двійки?
4. Чи бажаєте ви бути найактивнішим класом і отримувати у конкурсах перші місця ?
5. Чи хочете ви слухатись класного керівника та всіх інших вчителів?
6. Чи хочите ви весь час порушувати дисціпліну і не слухати вчителя?
7. Чи бажаєте ви бути найдисциплінованішими?
8. Чи згодні ви з девізом „Один за всіх і всі за одного"?
9. Чи бажаєте ви бути хорошими і слухняними дітьми своїх батьків?
10. Чи мрієте ви, щоб всі казали про нас: „»Оце так клас!»?
Я впевнена, що завдяки такому ентузіазму наші мрії і бажання обов'язково здійсняться!
В нашому класі дивовижні, незвичайні, чудові діти. Тому пропоную створити «Книгу рекордів класу», де ми будемо демонструвати найкращі якості наших учнів, неординарних випадків, показ найвищих досягнень і рекордів в шкільному житті. Оголошуються номінації: «Ходяча дванадцята» – за найбільшу кількість «12 балів» в класному журналі; «Завзятий відвідувач» – за найменшу кількість пропусків занять; «Найдисциплінованіший» – за найменшу кількість зауважень у щоденнику, або їх відсутність; «Чистюля» – за найвищу середню оцінку за чергування в класі протягом року; «Найпрудкіший» – за результатами шкільного кросу; «Найдовша коса класу»; «Ваша високість»; інші номінації ви можете запропонувати самі.
Отже, ви добре здолали всі перепони, довели, що ви гідні носити звання п'ятикласника. Ви стаєте на сходинку IIступеня освіти. Тому прошу вас підвестися і дати урочисту клятву.
1-й учень. Однокласники, станьте струнко!
Клятви слова промовляйте лунко!
2-й учень. Клянемося, що знанням будем сили віддавати.
Щоб гідними людьми України-неньки стати!
Всі: Клянемося!
3-й учень: Будемо вчитись ми на «відмінно» –
Вашим випускникам прийшла достойна зміна.
Свою школу ми дуже любимо
її добре ім'я і честь, клянемося, що не загубимо!
Всі: Клянемося!
4-й учень: Давайте у мирі та злагоді жити.
Друзями, батьками, вчителями дорожити!
Клянемося ми, і повторимо не раз.
Що ледарям й нахабам не місце серед нас!
5-й учень: Ми вам обіцяємо завжди
Жити по законам доброти.
Ми дуже пишаємось.
Що п'ятикласниками тепер називаємось!
Учитель: От і добігає кінця наше славне свято. Я щиро вдячна всім, хто знайшов час і прийшов до нас у гості, всім, хто взяв активну участь у підготовці і створенні нашого свята. Сподіваюся, що такі свята стануть традицією нашої великої родини, адже, школа є також частинкою цієї родини. А закінчити хочу такими словами:
Хай наш незвичайний сімейний урок
Для вас усіх буде, як свято.
Нехай всі родини, як пишний вінок,
Щастям барвистим будуть багаті.
Бабусю шануйте та дідуся,
Мамусю любіть і тата,
Нехай родина дружна уся
Буде на радість завжди багата.
Хай тішиться внуками бабця та дід,
Хай тато та мама радіють дитині,
Хай буде, як дуб, могутнім ваш рід,
Хай злагода й мир запанують в родині!
Пісня «Родина».
А зараз кожна сім’я отримає частину прислів’я – ваше завдання закінчити його.
1. Шануй батька і неньку - / буде тобі скрізь гладенько.
2. Добрі діти – батькам вінець, а / злі діти – батькам кінець.
3. Яке дерево – такі й квіти, які / батьки – такі й діти.
4. Який дуб – такий тин, який / батько – такий син.
5. Який кущ – така й калина, яеа / мати – така й дитина.
6. Сім’я без батька, як / хата без даху.
7. Хто батька-матір зневажає, той / добра не знає.
8. Яке дараво, такі в нього квіточки, які / батьки, такі в них діточки.
9. Добре дитині, коли / добрі батько й матір.
10. При сонці тепло, при / матері тепло.
11. Яка сім’я, / такий і я.
12. Як мати рідненька, то й / сорочка біленька.
13. Як не навчиш дитину в пелюшках. То / не навчиш і в подушках.
14. Малі діти не дають спати, а / великі жити.
Прийшла мама з шкільних зборів
І зітхає важко:
– Що ж то вийде,чоловіче,
З нашого Степашки.
Щоб контрольну не писати
В двері швабру вставив.
А як вчитель почав грюкать -
Диктофон підставив.
Попередив МНС –
«Школу заміновано».
На історії кричав:
«Вето не подолано».
Ще газету сороміцьку
На вроці читав.
Два дрючки у клас приніс,
Бійку влаштував.
– Ну чого переживаєш, –
Заспокоїв тато.
– Як такі він має дані, –
Буде депутатом!

Зразковий предок
Як зразковий предок, та близька людина,
батько витягнув щоденник із портфеля сина.
Відкриває, там оцінок як у полі гички,
пара трійок, кілька двійок, решта — одинички.
Подививсь на сина скоса, синок здогадався,
і під стіл від артрозносу евакуювався.
Вилазь звідти, каже батько, вилазь буде краще.
Ну і в кого ж ти вдалося отаке ледаще?
Неохоче полоненник вибрався з під столу,
— так то ж я знайшов твій щоденник і носив у школу,
показав, щоб наш учитель більше не чіплявся,
у кого я такий олух ледачий удався.
І зітхає важко:
– Що ж то вийде,чоловіче,
З нашого Степашки.
Щоб контрольну не писати
В двері швабру вставив.
А як вчитель почав грюкать -
Диктофон підставив.
Попередив МНС –
«Школу заміновано».
На історії кричав:
«Вето не подолано».
Ще газету сороміцьку
На вроці читав.
Два дрючки у клас приніс,
Бійку влаштував.
– Ну чого переживаєш, –
Заспокоїв тато.
– Як такі він має дані, –
Буде депутатом!

Зразковий предок
Як зразковий предок, та близька людина,
батько витягнув щоденник із портфеля сина.
Відкриває, там оцінок як у полі гички,
пара трійок, кілька двійок, решта — одинички.
Подививсь на сина скоса, синок здогадався,
і під стіл від артрозносу евакуювався.
Вилазь звідти, каже батько, вилазь буде краще.
Ну і в кого ж ти вдалося отаке ледаще?
Неохоче полоненник вибрався з під столу,
— так то ж я знайшов твій щоденник і носив у школу,
показав, щоб наш учитель більше не чіплявся,
у кого я такий олух ледачий удався.


Вчитель : Федоренко В.І.

З любов’ю до України

( Україна в творчості зарубіжних письменників)

Мета:
- навчальна: поглибити знання учнів про українську тематику в літературній спадщині письменників зарубіжної літератури;
- розвивальна: розвивати навички дослідницької діяльності учнів, усного мовлення, виразного читання; формувати уміння сприймати і розуміти художні полотна, музичні твори, твори кіномистецтва;
- виховна: виховувати інтерес до літератури, допитливість, патріотизм.

Вступне слова вчителя

Шановні друзі, цей захід ми присвятили найпрекраснішому - нашій неньці Україні.
Україна знана і визнана. Її славили і славлять наші письменники. Вона надихала видатних людей Англії і Німеччини, Польщі і Росії, Чехії і Словаччини.
Ось вона, горда, як пісня,
Стоїть переді мною незрівнянною красунею.
Дозволь надивитись на тебе,
Знаменита Україно…
(Р.Рескулов)

Україна здавна приваблювала до себе митців світового письменництва. Нашій батьківщині присвячували найкращі свої рядки поети різних країн та епох. І всі вони зливаються у дзвінку пісню – пісню любові до нашої землі.

Ведуча.
Моя Україна – зоря світанкова,
Пшеничні лани, голубі небеса,
Її солов’їна калинова мова,
Сяє, наче на сонці роса.

Ведучий.
Дивися, безкрайнєє, синєє небо,
Стоїть над землею, неначе шатро.
Воно посилає любов нескінченну
І щиро дарує надію й добро.

Ведуча.
Хай знає весь світ про казкову країну
Де синєє небо та жовті поля.
Хай квітне щаслива моя Україна
Найкраща , безцінна, любима земля

Ведучий.
21 лютого ми відзначали День рідної мови. Українське слово. Ти – частка тих, що вже давно померли. Їхня кров живуча, їхня жага нетлінна. Це слово безсмертне і величне, як Говерла, багате і дзвінке, як Україна. Закоханим ти лагідне, як мати, а недругам – як постріл із гармати. Беру тебе як скарб, у пісенній вроді із джерел, що не міліють у народі.

Ведуча.


Моя мова
Все в тобі з’єдналося, злилося –
Як і поміститися в одній! –
Шепіт зачарований колосся,
Поклик із катами на двобій.
Ти даєш поету дужі крила,
Що підносять правду в вишину,
Вченому ти лагідно відкрила
Мудрості людської глибину.
І тобі рости й не в’януть зроду,
Квітувать в поемах і віршах,
Бо в тобі – великого народу
Ніжна і замріяна душа.
(В.Симоненко)



Ведучий.
Чи є десь на землі такий край, де тихі травневі ночі пливуть на крилах солов’їних пісень, де вранці джерельною водою вмивається латаття, де у вільному степу п’янієш від пахощів трав. Де все грає силою, наче чарами манить до себе художник.

Ведуча.
Україна! Це вона несе на крилах любові душу народу через віки і не меркне у вічності,бо тримає її на землі наша любов.
(Звучить пісня про Україну)

Ведучий.
Ми – українці. Україна – наша рідна земля, яку ми любимо, плекаємо, прославляємо у віршах. Її краса не залишала байдужими митців інших країн. І хто побував тут, обов’язково мріє повернутися знову. Благословенна, овіяна легендами українська земля, оспівана в прекрасних ліричних рядках.
Україна стала для Миколи Васильовича Гоголя початком життя і творчості. Тут уперше він вийшов на сцену, зігравши роль старого діда, написав п’єсу з українського життя. Письменник бував у Києві, любив гуляти його вулицями, часто бував біля Андріївської церкви та в Києво-Печерській Лаврі. Він захоплювався збиранням українських народних пісень, прислів’їв та приказок, готував матеріали до українсько-російського словника.

Ведуча.
Україна для Гоголя була матір’ю, колискою, коханою, молитвою. Він дихав нею в свої найкращі роки, бігав хлопчиком на її землі, а потім згадував в далеких подорожах, як материнську ласку, як найкращий подарунок буття.

Ведучий.
«Может быть нет в мире другого влюбленного с таким исступлением в природу родного края, как я. Боюсь выпустить ее на минуту, люблю все движения ее и тем более открываю ее в неуловимых прелестях. При одном воспоминании об Украине мысли мои начинают литься тише и спокойнее. Моя радость, жизнь моя, прелесть, увенчанная многоплодными садами, опоясанная моим южным, чудным небом, удивительными ночами. Украина! Благословенный край! Хочу петь и говорить о ней, как Соломон о своей лилии», - так писав про Україну Гоголь.

Ведуча.
Україна! З якою любов’ю оспівав її Микола Васильович Гоголь у «Вечорах на хуторі біля Диканьки»!

Ведучий.
Настає останній день перед Різдвом. Ясна зимова ніч. Величаво піднявся на небі місяць,щоб посвітити добрим людям й усьому світові, щоб усім було весело колядувати і славити Христа.

Ведуча.
А тепер погляньмо, що ж робить , залишившись сама, красуня Оксана.
(Інсценізація уривку з повісті Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки» , Оксана перед дзеркалом)

Ведучий.
З юних літ Гоголь мріяв про прекрасне життя могутніх, патріотичних людей. «Немає почуття прекраснішого, ніж любов до Батьківщини; зраду їй ніщо не може ні спокутувати, ні виправдати». Ця думка не полишала його упродовж усього життя. І вона прозвучала в його історичній повісті «Тарас Бульба».

Ведуча.
Познайомтеся з головними героями твору.
(Інсценізація уривку з повісті «Тарас Бульба», приїзд синів)

Ведучий.
Українець за походженням, Гоголь був добре обізнаний із традиціями, звичаями і побутом рідного краю, а також володів художньою інтуїцією та естетичним сприйняттям життя. Все допомагало йому створити новий художній материк на карті світової літератури з Диканькою і Миргородом, диким степом і Козацькою Січчю.
( У виконанні ансамблю хлопців звучить козацька пісня )

Ведуча.
Ти українськими шляхами
Проходив тут у давнину,
Стрічаючись із кобзарями,
Ти слухав пісню їх сумну -
Про Запоріжжя й Морозенка,
І про Хмельницького похід,
Про трьох братів і бідну неньку,
І про безкрає море бід…

Ведучий.
Так написав про враження поета Олександра Пушкіна від перебування на українській землі Микола Терещенко.

Ведуча.
Керч, Феодосія, Гурзуф, Ялта, Алупка, Бахчисарай, Сімферополь, Одеса, Дніпропетровськ, Кам’янка - всі ці місця пов’язані з великим російським поетом, зберігають пам'ять про нього.

Ведучий.
За підрахунками дослідників Олександр Пушкін з 1820 по 1824 роки проїхав Україною 5 700 верст, побував більш ніж у 120 населених пунктах Чернігівської, Полтавської, Катеринославської, Київської, Волинської губерній.

Ведуча.
Пушкін відчув усю привабливість цієї землі, осягнув героїчний дух її історії, відчув гостинність і волелюбність українського народу. Тоді й зародилися південні поеми, а згодом – «Полтава». А пейзажі української природи народжували дивовижні рядки.

Читець.

Тиха украинская ночь…
Тиха украинская ночь.
Прозрачно небо. Звезды блещут.
Своей дремоты превозмочь
Не хочет воздух. Чуть трепещут
Сребристых тополей листы.
Луна спокойно с высоты
Над Белой Церковью сияет
И пышных гетманов сады
И старый замок озаряет.
И тихо, тихо все кругом…
(О.С.Пушкін)

Ведучий.
Дніпро й Київ виникають в художній уяві поета в романтичній поемі «Руслан і Людмила» задовго до відвідування Києва. Перебування ж у столиці давньоруської держави, київські кучугури й дніпровські береги сприяли поетичній обробці легенди про загибель князя Олега.

Ведуча.
Поет відвідав його могилу на Щекавиці. Одним із джерел написання балади «Пісня про віщого Олега» стала легенда про князя у «Повісті минулих літ», записана Нестором – літописцем.

Ведучий.
Легенду про князя Олега Пушкін знав ще з юнацьких років , вивчав також історичні документи про Київську Русь,про її зміцнення за часів правління князя Олега.
(Учениця читає уривок із балади « Пісня про віщого Олега» )

Ведуча.
Понад дев’ять місяців перебував в Україні і Адам Міцкевич,відомий польський поет. За цей час він відвідав Київ, Харків, Одесу.

Ведучий.
Під час перебування у Харкові познайомився з відомим українським письменником Гулаком - Артемовським, який потім зробив переспів балади «Пані Тодоровська» українською мовою.

Ведуча.
Та особливе місце серед творчих зупинок поета посідає Крим. Природа цієї «землі богів і поетів» дала поштовх творчому натхненню. «Країна розкоші прослалась піді мною», - так писав про цю землю поет.

Ведучий.
Адам Міцкевич, основоположник романтизму в польській літературі, був також прекрасним співцем нашого рідного краю. Доля закинула його в Україну, краса і неповторність якої навіки полонили поета.

Ведуча.
Київ, Стеблів, потім Одеса, Крим, Харків… Тут пролягали шляхи хоч і вимушеної, але ж якої захопливої й корисної для поета мандрівки українською землею, тут відбувалося його знайомство з її мешканцями. На сторінках поеми «Пан Тадеуш» А.Міцкевич залишить дорогий йому спомин про перебування на берегах Росі:
Чи на Вкраїні я б ту липу упізнав,
Що сотню панночок і сотню хлопців бравих
Ховала в холодку при танцях і забавах,
Як вечір повивав блакитноводу Рось?

Ведучий.
За допомогою російських друзів А.Міцкевич одержує призначення на роботу в Одесу, звідки виїжджає в Крим. В листі до Йоахима Лелевеля, відомого польського історика, він пише: «Але я бачив Крим! Я витримав страшенну бурю на морі… Я бачив Схід у мініатюрі». У результаті подорожі в Крим з’явилася збірка «Кримські сонети», куди увійшло 18 поезій. «Кримські сонети» називають складною чудовою симфонією, що зберігає невмирущу благородну красу.

Ведуча.
Оспівуючи красу і могутність кримської природи, А.Міцкевич виливає свою тугу за втраченою батьківщиною. Над усе самотньому поету близьке море, розбурхана морська стихія гармонізує з його душевним станом, з драмою його ліричного героя.
(Читець декламує твір А.Міцкевича «Акерманські степи»)

Ведучий.
Крим називають землею богів і поетів. Його південну красу оспівало не одне покоління митців. Давайте спробуємо поглянути на Крим очима поета. Подорожуючи кримськими дорогами, А.Міцкевич залишав у своєму щоденнику записи, які свідчать про те, що привертало його увагу.

Ведуча.
«Алушта – одне з найпрекрасніших місць Криму, туди ніколи не доходять північні вітри… Якщо з височини гір, піднесених у хмарну височінь глянути на хмари, що пливуть над морем, то здається, що вони лежать на воді у вигляді великих білих островів. Це цікаве явище я спостерігав із Чатир-Дагу…»
(Читець декламує твір А.Міцкевича «Аю-Даг»)

Ведучий.
А.Міцкевича причарувала й волинська природа, що теж відбилася у його творчості. Балада «Світязь» один із найпрекрасніших творів поета. Його не можна читати без хвилювання, бо тут ідеться і про переживання окремої особистості, і про духовну драму цілого народу. Твір побудований на матеріалі слов’янської історії. Світязь - одне з найпрекрасніших місць України, розташованих у Волинській області.

Ведуча.
Легенда про Світязь. Там, де тепер простягаються сумні піски і ростуть аїр та купава, колись гомоніло пишне місто володаря Тугана. Тяжкі то були часи, частими були побоїща. І ось покотилася нова тривога. На землі князя Мендоса рушило вороже військо. Просить він допомоги в славного князя Тугана, і князь, вірний бойовій присязі, збирає хоробрих воїнів на виручку своєму побратимові. Трублять сурми в похід, вирушає в далеку дорогу вірна дружина. Та вже за ворітьми князя спиняє лиха думка: «Рідне місто залишається без охорони!». Повертається Туган додому й оповіщає про це свою дочку. Але дівчина, охоплена патріотичним поривом, наказує батькові допомогти вітчизні. Настає тривожна ніч. Під темним її покровом ворог підступає до міста. Гримить таран. Падають міські брами. Охоплені жахом, жителі кидаються до замку. У відчаї звертає свій благальний погляд до неба беззахисна княжна. І тоді місто запалося, а на його місці утворилося озеро.Вся дівоча врода сплинула на поверхню квітами-лататтям . Розгарячілі у битві ворожі воїни заходили у воду. Та всяк, хто сягав води за чарівною квіткою, падав убитий страшною хворобою.

(Одна з них оповідає про красуню-доньку князя Тугана. Одного дня рушив він із дружинниками захищати рідну землю, але згадав, що залишив місто без захисту. Повернувшись, повідомив про свої думи доньці, а та заспокоїла батька, що все буде добре, про те бачила вона сон. А в безмісячну ніч недруг підступив до міста, і вже руйнує ворота, та князівна вблагала богів і ті сховали горожан. На місці міста виникло озеро, а воно провалилось під землю. А вся дівоча врода сплинула на поверхню квітами-лататтям. Кожен ворожий воїн, хто намагався їх зірвати, помирав у водах озера Світязь.)
(Читець декламує уривок з балади А.Міцкевича «Світязь»)

Слово вчителя
Українці мають всі підстави пишатися тим, що їхня батьківщина не раз переживала дні сили і слави, мала справді легендарних героїв, мужньо переносила найважчі випробування, коли гинули сотні і тисячі її дочок і синів. Ми можемо тішитися з того, що Україна не поневолювала інші народи, але захищала себе від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів.

Ведуча.
Австрійський поет Райнер Марія Рільке усе життя мандрував світом. Він відвідав Францію, Італію, Іспанію, Росію. Двічі побував в Україні.

Ведучий.
Перша подорож пробудила в поетові інтерес до історії Київської Русі. Рільке був глибоко вражений Софійським собором і Києво-Печерською Лаврою. У Лаврських печерах Києва поет побував кілька разів. У листі до матері писав: «Сьогодні кілька разів мандрував підземними ходами. Це найсвятіший монастир… В моїх руках палаюча свіча. Я пройшов усі ці підземелля раз на самоті, раз із людьми».

Ведуча.
Вдруге його маршрут пролягав від Києва до Кременчука, Полтави, Харкова, і той шлях українськими степами глибоко запав у поетову душу. Великим переживанням Рільке стала краса української природи, безмежжя рівнини й степу.

Ведучий.
На українській землі поет знайшов жаданий приклад гармонійного єднання людей і природи, Бога і землі. Рільке навіть планує назавжди переселитися до Києва, у це « близьке до Бога місто».
Повернувшись додому, поет записав у щоденнику: «Згадую полтавські степи, надвечірні зорі, хатки й охоплює сум, що мене там немає».

Ведуча.
Враження від перебування в Україні знайшли відображення в збірці «Книга Годин». У цьому циклі Рільке поставив Києво-Печерську Лавру в один ряд з найвеличнішими пам’ятками культури людства, зобразив сліпого співця - кобзаря, перед яким схиляє голову, як перед незрівнянно духовно вищою особою.
( Гра на кобзі )

Ведучий.
Анна Ахматова, російська поетеса, походженням і життям пов’язана з нашою батьківщиною, зокрема з Києвом. Тут вона закінчила останній курс Фундуклеївської гімназії, потім навчалася на юридичному відділенні Київських жіночих курсів.

Ведуча.
На Хрещатику Ахматова дала згоду поету Миколі Гумільову стати його дружиною. Вінчалися вони за Дніпром у дерев ’яній церкві.
( Вірш « И в Киевском храме Премудрости Бога » )

Ведучий.
Київ - це не тільки одне з джерел творчості поетеси, це взірець вічної духовної краси. Ахматова не створила б цих поезій, якщо б її взаємини з Києвом не відповідали взаєминам святого міста з прочанкою, яка лине до нього думкою.
( Вірш « Широко распахнуты ворота»)

Ведуча.
Анна Ахматова серцем відчувала найсвятіші місця Києва. Вірші київської тематики завжди ліричні, урочисті, сповнені пророцтва. Адже Ахматова справді повернулася на свою прабатьківщину збірками поезій, статтями науковців, названою на її честь вулицею.

Ведучий.
Двічі відвідав Україну французький письменник Оноре де Бальзак. Побував у Львові, в Бердичеві одружився з графинею Ганською. Разом з Ганською відвідав Київ і так описав його красу й велич.

Ведуча.
«Ось і побачив цей Північний Рим, місто з трьомастами церквами, з багатствами Лаври й Святої Софії , українських степів. Добре поглянути на це ще разок».

Ведучий.
З Києвом пов’язана доля відомого російського письменника Михайла Булгакова. Дитинство і юність пройшли у Києві, з ним пов’язане становлення митця. На Андріївському узвозі містилася квартира Булгакових, що стала прообразом будинку Турбіних у романі « Біла гвардія».

Ведуча.
Крим - чарівна країна , де романтик Олександр Грін знайшов утілення своїх мрій. Пишна природа Криму, синє море, яскраве сонце - усе це збуджувало натхнення.

Ведучий.
За надрукований роман Грін отримав гонорар , який з дружиною витратив на подорож Кримом. Побував у Севастополі, Ялті, Алупці, Гурзуфі, Феодосії. Саме тут, в Криму, народились найромантичніше образи – Грея і Ассоль. Вони стали уособленням дива, яке людина творить власними руками.
( Інсценізація уривку із повісті «Пурпурові вітрила».
Звучить пісня «Алые паруса»)

Слово вчителя
Україна – дивна та самобутня країна. І хто тут побував, то вже не зміг забути її людей, гордих і сміливих, для яких свобода і честь – найдорожчий скарб. Сама природа породжує такі характери: безкраї степи, широкі ріки, небесний простір. А ще – українську мову – живу схованку народного духу, його багату скарбницю, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід, почування.

Читець
Трембітна мово, музико, калино!
Звучи в розмові, повсякчас звучи.
Говориш ти - говорить Україна.
О рідне слово, більше не мовчи!
Не замовкай ніколи, рідне слово,
Іскрися жартом, піснею злітай.
Над нами квітни завжди веселково,
Щоб сяяв щастям український край!
Ведучі:

1.Моя найкраща в світі сторона,
Чарівна, неповторна, Україно!
Для мене в цілім світі ти - одна
І рідна, мила, дорога, єдина.

2.Ми всі малі пагінчики твої
Прийшли у світ, щоб в нім добро творити.
Хоч, може, й кращі є на цій землі краї,
І нам судилось в Україні жити.

3.Ми – патріоти, дочки і сини,
Для твого блага все в житті здолаєм !
Бо ти найкращий, краю мій ясний,
Вітчизну й матір ми не вибираєм.

4.А просто любимо, бо ця земля свята,
Вона нас народила і зростила.
Вітчизною зовемо неспроста,
Бо нам вона дала і душу, й крила.

Слово вчителя
Хай знає весь світ про нашу країну,
Де синєє небо та жовті поля.
Хай квітне щаслива моя Україно!
Найкраща, безцінна, любима земля.

(Звучить пісня «Україна моя» у виконанні учениці )

Слово вчителя
Дорогі діти! Я впевнена, що ви, майбутнє України, збережете нашу чудову святу землю, рідну мову «калинову», «щоб сяяв щастям український край».


Вчитель : Яворська-Ткаченко С.А.

«Я люблю Україну і мову її солов’їну»
(виховний захід для старшокласників,
присвячений Міжнародному дню рідної мови)

Мета: розширювати та поглиблювати знання про свою країну, традиції та звичаї, рідну мову, розвивати прагнення бути свідомим громадянином України, формувати високі громадянські якості: патріотизм, людяність, доброту, милосердя та працьовитість, бажання вивчати та удосконалювати свої знання з рідної мови, виховувати любов до рідного краю.
Форма заходу: шоу «Я люблю Україну»
Обладнання: карта України, комп’ютерна презентація, картки із завданням, стрічки синього та жовтого кольорів.
Любіть Україну у сні й на яву, Вишневу свою Україну.
Красу її вічно живу і нову, І мову її солов’їну.
В.Сосюра
Перебіг заходу:
Учитель. Україна – це земля, де ми народилися і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки. Це наша мати - Батьківщина.
На білому світі є різні країни,
Де ріки, ліси і лани
Та тільки одна на землі Україна,
А ми її доньки й сини.
Усюди є небо, і зорі скрізь сяють, і квіти усюди ростуть …
Та тільки одну Батьківщину
Ми маєм …
Її Україною звуть.

Звучить пісня «Україна…» у виконанні І. Федишиної

Виходять дівчинка і хлопчик. Між ними відбувається діалог.
- Хто ти, дівчинко маленька?
- Доня я Вкраїни-неньки.
Українкою зовуся
Й тою назвою горджуся.
- А по чім тебе впізнаю?